Після першого року служби на посаді поліцейського офіцера громади Михайло Обіцкі говорить, що мати можливість допомагати людям – найбільша нагорода для правоохоронця
Майже через 17 років з початку несення служби українському народові поліцейський Михайло Обіцкі прийняв рішення стати офіцером громади, правоохоронцем, який в першу чергу працює для людей та вирішує їхні проблеми. Колишній оперативник пройшов відповідне навчання і вже встиг очолити сектор офіцерів Мукачівщини. Його територія обслуговування – Мукачево та 17 навколишніх сіл, більше 110 тисяч людей та 270 квадратних кілометрів території.
– Ви стали першим на Закарпатті поліцейським офіцером громади, в той час ви ще не до кінця усвідомлювали всі масштаби роботи, не було когось, хто з вершини свого досвіду міг дати пораду. З чого починали?
– Коли я проходив навчання перед призначенням на нову для всіх посаду, викладачі нам дали дуже багато дійсно хорошої та корисної інформації. Я навчався у Дніпрі і серед викладачів були представники з Канади – країни, поліція якої чи не найбільше в світі орієнтована на потреби людей. І найкращі напрацювання українських правоохоронців, поєднанні зі знаннями іноземних колег, дали гарний старт. Друге, і не менш важливе, – я знав тих людей, до яких іду працювати. Мукачівська громада мені після багатьох років служби в поліції була близькою та зрозумілою. Тому люди мені дуже допомагали, вони були терплячі, вони завжди мене чули. Я одразу ж став знайомитися із більшістю людей на своїй території обслуговування, адже це дуже потрібно у моїй роботі.
– Багато говорилося про те, що поліцейські офіцери громади заступили на службу після довгого серйозного навчання. Розкажіть, наскільки позитивно на вас позначилися всі нові отриманні знання під час служби?
– Це був абсолютно новий підхід до роботи. Світ змінюється, і люди у ньому теж. Дуже важливо правильно підходити до нових потреб громади. Сьогодні значно кращий зв’язок, люди більш мобільні, в області численні камери спостереження. Тепер поліція все більш орієнтована на побудову діалогу з людьми, з якими вона працює. Це стосується усіх поліцейських, але офіцерів громади – найбільше. Під час нашого навчання найголовнішим акцентом була потреба побудови діалогу. І ми кожного дня працюємо над тим, щоб бути ближчими до тих, хто може потребувати допомоги.
– Як вас сприймала ваша громада після призначення. Чи змінилося щось зараз?
– Громада дуже добре одразу мене прийняла та допомагала у розвитку. Люди, які мене оточують, були готові до спілкування, вони хотіли мене слухати. Мені приємно, що вдалося не зрадити їх довіру. Впевнено можу сказати, що за цей рік роботи у мене такі ж прекрасні стосунки з мешканцями Мукачівщини, як і на початку. І я буду зі всіх сил намагатися це зберегти.
– Наскільки швидко вам вдається вирішувати проблеми громади?
– Це залежить від виду самої проблеми, з якою стикаються люди на території мого обслуговування. Само собою, що прості питання вирішувати швидко. Абсолютно нещиро було б сказати, що нам вдається зробити для наших мешканців все. Але ми, поліцейські офіцери громади, намагаємося. Ми аналізуємо проблему, шукаємо рішення, пробуємо його застосувати. Якщо це не дає очікуваного результату, повертаємося до першого пункту і намагаємося зрозуміти, що ми не врахували. Багато проблем вирішити швидко неможливо, але постійна, систематична робота все ж дає результати.
– У вас був перший серйозний звіт перед громадою. Наскільки складно звітувати про пророблену роботу перед «своїми» людьми?
– Якщо відверто, то це було зовсім не складно. Я знаю людей, для яких працюю, вони мене теж. У нас дійсно тісна співпраця. Я просто озвучив все це у цифрах, не більше. Загалом у нас хороші результати роботи і гарна підтримка громади.
– Які цікаві чи героїчні історії з вами уже встигли трапитися на службі?
– У працівників поліції кожен день цікавий. Якщо розповідати про все, то до Нового року часу мало буде. Серед пам’ятних виділю кілька. Одного разу ми стали свідками ДТП і нам вдалося надати допомогу людям, яких затиснуло в авто. Зараз із ними все добре, і пощастило, що ми опинилися у той час саме у тому місці. Приємно, що люди, яких ми рятували від самогубства, після довгого періоду роботи з ними нарешті в повному порядку, і їхнім життю та здоров’ю нічого не загрожує. Був у нас випадок, коли ми виявили, що старший чоловік, не маючи ні копійки грошей, блукає по місту, нікуди не звертається по допомогу. Виявилося, що його син забрав усі його документи та картку, на яку той отримував пенсію. Зараз у літнього чоловіка усе гаразд, а його кривдник притягнутий до кримінальної відповідальності. Одного разу прийшли провідати чоловіка і розкрили напад з ножем на місцевого мешканця. От відверто, цих історій надто багато, важко вибрати щось одне.
– Що б ви хотіли побажати майбутнім поліцейським офіцерам громади, які тільки проходять навчання або й взагалі наразі визначаються, чи перейти у вашу службу?
– Перше і головне, що я кожному із них хотів би сказати: повага до людей – це найважливіше, що є у нашій роботі. Звісно, потрібно бути розумним, треба багато чого вміти, але саме ставлення до інших допомагає у нашій роботі найбільше. Ще один дуже важливий пункт – завжди, що би не сталося, докладати максимум зусиль, щоб допомогти. Якщо в людини є такі риси, то вона стане чудовим офіцером громади.
– Зараз ви маєте можливість звернутися і до своєї громади, і до всіх закарпатців. Щоб ви хотіли побажати їм в Новому році?
– Я кожному бажаю міцного здоров’я, розуміння з боку близьких їм людей. Я хочу, щоб кожен із них був щасливим. І обіцяю стояти на захисті цих людей. Тільки разом нам вдасться зробити наше життя кращим.
Відділ комунікації поліції Закарпаття