Володимир Улинець: «Завжди кажу підлеглим – тільки-но ви вийшли з дому, ви вже на роботі»
Полковник поліції Володимир Улинець з лютого 2018 року працює на посаді заступника начальника ГУНП в Закарпатській області - начальника кримінальної поліції. 38-річний правоохоронець в органах внутрішніх справ з 1998 року і весь цей час віддає себе оперативній роботі. На його рахунку чимало розкритих в карному розшуку злочинів: розбої, вбивства, наркоторгівля, продаж зброї, є навіть теракт.
Володимир Улинець родом із Іршавщини. Має дві вищі освіти: у 2002 році закінчив Національну академію внутрішніх справ України, а в 2005-му – магістратуру того ж навчального закладу.
Розпочавши роботу звичайним оперативником, через 8 років очолив карний розшук Ужгородського міськвідділу міліції. Саме про міськвідділ в закарпатській поліції прийнято говорити: зміг витягнути роботу в Ужгороді, зможеш працювати будь-де в області.
Через 9 років Володимира Улинця призначають заступником начальника Ужгородського відділу поліції. Не минуло й року, як він очолив поліцію обласного центру Закарпаття.
– Володимире Івановичу! Скільки часу ви працюєте в органах внутрішніх справ, чи зразу починали з карного розшуку?
– У 1998 році після закінчення школи я вступив до Національної академії внутрішніх справ України в Києві, де був курсантом 4 роки. Після її закінчення прийшов працювати в Ужгород на посаду оперуповноваженого карного розшуку міськвідділу міліції. З того часу я постійно працював у розшуку: старшим «опером», заступником начальника, начальником карного розшуку міста, заступником начальника міськвідділу по криміналу. Далі - начальником уже поліції обласного центру, а тепер - заступником начальника ГУНП-начальником кримінальної поліції області.
– Хто або що стало вирішальним в обранні вами професії?
– Чесно, ніколи навіть не думав, що буду працювати у карному розшуку і взагалі в міліції. Просто в 11-му класі треба було визначатися, куди далі йти, чим займатися, яку професію собі обрати – і так трапилося, що потрапив у міліцію. Я перший правоохоронець у своїй сім’ї, до мене в нас не було поліцейських.
– Розкажіть про людей, які навчали вас азам оперативної справи.
– У міськвідділі були в мене два хороші наставники, яких я завжди згадую добрим словом. Один із них зараз працює начальником одного з підрозділів, інший вже на пенсії. Обидва вони – розумні люди з великим стажем оперативної роботи. Я багато чого у них навчився такого, що тепер намагаюся впроваджувати у своїй роботі.
– Розкриття якого злочину вважаєте найбільш неординарним у своїй кар’єрі?
– Не буває однакових злочинів та їхнього розкриття, усі вони різні. Я вважаю найбільш знаковою справою розкриття підпалу та вибуху будинку товариства угорської культури в Ужгороді. Це був момент, коли я тільки прийшов на посаду заступника начальника ГУНП області й потребував розкриття якихось резонансних справ. Той злочин важко було розкривати, бо злочинці добре готувалися. Люди вони не прості, з інших регіонів. Багато моментів передбачили: як ми можемо вийти на них, як будемо доказувати їхню вину. Вони були дуже обережні, приїжджали напередодні на Закарпаття кілька разів, аби підготувати собі шляхи підходу-відходу з області. Розкривати той злочин було важко, але ми це зробили. Після того справу забрали від нас до СБУ, порушили статтю про теракт. У тій справі триває розслідування.
– Що для вас карний розшук? Назвіть три головних, на ваш погляд, зміни, які відбулися у карному розшуку за останні роки.
– Я люблю цю роботу, нею живу щодня. За ці роки робота розшуку змінилися, самі підходи до неї. Законодавство змінилося. Нині в роботі правоохоронних органів більше ввічливого ставлення до людей. Ми просто повернулися обличчям до народу, більше почали чути людей. Деякі моменти, з якими ми працювали раніше в міліції, після зміни в законодавстві «випали». Зараз розшуківець більше працює на доказову базу. Більша потреба в речових доказах, у свідках, очевидцях. Раніше ж достатньо було самих лише показів затриманої особи, і справа йшла до суду.
– Закарпаття – це прикордонний край. Чи часто доводиться переймати досвід в іноземних колег? На якому рівні співпраця з найближчими сусідами?
– Майже щомісяця ми зустрічаємося з представниками поліції сусідніх країн. Є певні моменти при документуванні спільних злочинів і у нас, і у них. Є обмін інформацією, обмін досвідом. Ми спілкуємося з начальниками поліції Михайлівців, Ніредьгази. У них своя специфіка роботи, у нас зовсім інша. У деяких важливих моментах ми переймаємо їхній досвід. Але в основному іде просто обмін інформацією.
– Яке ваше розуміння поняття хороший «опер»?
– Хороший «опер» – це той, який має потрібну інформацію і вміє нею скористатися з користю для справи. За роки служби в розшуку я навчився розбиратися в людях. Можу за лічені хвилини спілкування визначити суть людини, чи буде вона в нас працювати. Я відразу бачу, з кого буде оперативний працівник, а хто попрацює кілька місяців і скаже, що це не його. Або кому взагалі це не цікаво...
- Поділіться секретами ефективності роботи нинішньої команди розшуківців поліції краю.
– Я щодня по кілька разів спілкуюся з керівниками оперативних служб поліції. Ми обмінюємося інформацією, спілкуємося, радимося. Думаю, у цьому і є наш секрет успіху: ми спільно опрацьовуємо всі моменти.
– Чи є якась специфіка у роботі карного розшуку на Закарпатті? Чи є в нас види злочинів, не характерні для решти регіонів України? Або такі, що в нашому краї практично не трапляються, а в інших є частими?
– Злочини у всіх областях одинакові. Єдина специфіка Закарпаття – це те, що наша область є прикордонною. Іноді злочинець відразу ж після скоєння злочину може опинитись в іншій державі. Ми ще навіть не знаємо, що злочин скоєно, а людина офіційно, за паспортом, перетнула кордон - і вже в Євросоюзі. Інша специфіка - половину області складає гірське населення. Туди важко оперативно доїхати, і це затягує процес розкриття.
– Скільки часу в оперативника займає служба? Чи вдається очистити голову від роботи? У чому ви знаходите натхнення?
– Я на нарадах завжди кажу своїм підлеглим: як тільки ви вийшли з дому – ви вже на роботі. Не важливо, що це вихідний день, чи це шоста година ранку, чи дев’ята вечора – ви на роботі. Вас має все цікавити, ви маєте все бачити, володіти інформацією, аби розкривати злочини. Якщо ви цього будете дотримуватися щодня, то у вас буде все виходити.
Ну а натхнення в нашій роботі - у розкритті злочину. Коли все виходить як слід, коли починають склеюватися пазли з дрібниць у загальну картину злочину, в такі моменти, думаю, приходить натхнення...
-Дякуємо за розмову.
-Дякую і вам. На завершення вітаю весь колектив карного розшуку Закарпатської поліції, ветеранів служби, зі славним ювілеєм – 100-річчям нашої служби.
Відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області